А звідки взагалі взялася переконаність, що, скажімо, з лінню треба боротися? А разом із лінню, до речі, і з іншими «негативними» якостями. Мені здається, що саме ідея викорінити в собі негативні якості і взагалі ідея про існування «негативних» якостей як таких і є головним гальмом у розв’язанні проблем, пов’язаних із цими якостями.

Того, що ми зазвичай називаємо негативними якостями, не існує саме по собі, як окремого явища, якого можна позбутися: вони завжди лише складова, невіддільна частина якогось іншого, природного явища, яке ми використовуємо як інструмент. Саме тому, що нам потрібен цей інструмент, ми й носимо в собі разом із ним ці вади. Адже людина, її тіло й психіка — досить досконала система, що адаптується й саморозвивається, і вона просто позбулася б непотрібного мотлоху, якби він не приносив їй якоїсь користі. Будь-яка шкідлива якість — це зворотний бік іншої, корисної якості. Тобто не буває шкідливої якості без парної корисної, а якщо й буває, то підсвідомість недовго її терпить і швидко позбувається як непотрібної, а от корисна без шкідливої цілком може існувати. Позбутися одного чи зменшити його, не вплинувши на інше, неможливо, бо це одне й те саме. Одне й те саме явище виглядає як дві чи більше різних якостей, бо ми співвідносимо його з різними системами відліку. Назвати агента шпигуном чи розвідником — залежить від того, проти кого він працює.

«Як на жінок ви надто ласі,
Шукайте вад у їх красі.
Стане все одразу простіше:
Дівчина струнка — ми скажем: мощі!

Кокетливу назвемо хвойдою,
Про веселу скажем — під мухою.
Пухкенька: скоро трісне з жиру.
Щедру перехрестимо в транжиру.

Ну а ощадлива? Охрестимо скнарою!
Якщо маленька? Зростом з дулю!
Якщо рослá? Тоді — верзила!

За день, дивись,
За день, дивись,
За день, дивись,
Любов остигла!!!»

Будь-які принади в одній системі відліку легко можуть виявитися вадами в іншій. Можна довго розвивати в собі альтруїзм і толерантність за докладними інструкціями якогось духовного вчення, досягти в цьому бездоганності і… перегорнувши сторінку того ж учення, опинитися марнотратом і малодушною ганчіркою. Здебільшого позбутися негативної якості неможливо, не позбувшись функції, яку вона виконує.

«....Оселилась і пригрілась
В моїм серці ревність-щур,
Гризе серце ревність-щур,
І я можу вбити її,
Але разом з нею вб’ю і серце...»

Хоч як дивно це звучить, але щоб усунути ваду, треба просто нею не користуватися, а отже, і не користуватися благами, які несе ця «вада». Щоб не бути підступним шпигуном, треба не бути талановитим розвідником; щоб не бути безсердечним бовваном, треба не бути неупередженим раціоналістом.

Хочу навести кілька анекдотів, якими мені легше пояснити свою думку: боротьба з тим, що часто називають побічними ефектами якогось методу досягнення бажаного, — це самообман, бо ці побічні ефекти насправді і є сам метод:

— Чебурашко, ти чого висиш, прив’язаний за ногу? — А я вирішив повіситися. — То чого ж за ногу? — А за шию боляче.

Щоб пом’якшити шкоду, якої мирним афганським жителям завдають авіабомбардування, в американській армії провели низку гуманітарних перетворень. Тепер незадовго до запуску ракети в ту саму точку заздалегідь скидають гуманітарну допомогу.

— Володимире Іллічу, що робити з полоненими? — Розстріляти!!! Але перед цим напоїти чаєм! І обов’язково, чуєте, обов’язково гарячим!

Якщо коротко підсумувати все сказане: будь-які негативні чи позитивні якості є в нас тому, що вони виконують певні функції.

Якщо щось у нас є, значить, воно для чогось нам потрібне. За нашими вадами ховаються наші чесноти

А звідси можна зробити висновок, що не буває негативних якостей — бувають просто якості, які можуть вписуватися або не вписуватися в ту чи іншу соціальну систему.